obić

obi|ć

~ty сов. 1. обить; ~ śnieg z butów обить (стряхнуть) снег с ботинок (сапог); ~ fotel skórą обить (обтянуть) кресло кожей;

2. сбить, посбивать; ~ jabłka z jabłoni сбить (посбивать) яблоки с яблони;

3. kogoś избить, побить

+ 2. obtłuc, obtrącić 3. zbić, wytluc